Пісня "А я не знаю спокою" у виконанні Наталії Бучинської розкриває емоційну історію про невгамовне почуття кохання, яке живе в серці незважаючи на розлуку та час. Лірична героїня звертається до коханого, згадуючи минулі моменти та їхню нерозділену близькість. Вечір, що вплітає мрії в її волосся, символізує ностальгію та спогади про спільне минуле, які вона не може випити до дна, немов вино.
Повторюваний мотив "за хмарами" використовується для створення образу віддаленості та недосяжності. Хмари є метафорою перешкод між нею та її коханим, а також внутрішніх бар'єрів і сумнівів. Голуби, що голубляться за хмарами, символізують ідеал гармонії та єднання, до якого прагне героїня. Фраза "Як станемо ми парою, то стерпиться і злюбиться" виражає надію, що всі проблеми та розбіжності можна подолати заради кохання.
У другій частині пісні розкривається тема неспокою та пошуку. Лірична героїня продовжує мріяти про зустріч з коханим, хоча в її житті залишились лише спогади та сни. Вона задається питанням, чи була взаємність у їхніх почуттях, або ж все, що вона пережила, було лише ілюзією. Незважаючи на сумніви, сподівання на те, що кохання зможе подолати всі перешкоди, залишається непохитним. Пісня закінчується оптимістичним висновком про те, що єдність і розуміння можливі, навіть якщо шлях до них важкий і заплутаний. Це вираження віри в силу кохання, яке здатне зцілити і об'єднати.