Пісня "Де клялися до кінця його тепло" виконавця Dima Prokopov занурює слухача в атмосферу осінньої ностальгії, розповідаючи історію про втрату кохання і спроби змиритися з цим. Лірична героїня згадує щасливі моменти минулого, які вже неможливо повернути, відчуваючи біль і самотність у порожній квартирі. Кава, краплі дощу, мало світла, вітер і улюблене пальто стають символами змінених обставин і втраченого тепла відносин.
Повторення мотиву кави з краплями дощу та спогадів про літо пронизує всю пісню, акцентуючи на контрасті між колись щасливими моментами і нинішньою самотністю. Героїня зіткнулася з реальністю, де вже немає місця обіцянкам і сподіванням на повернення коханого. Її бажання "повернути літо" і тепло, яке вони разом клялися зберегти "до кінця", розсіялося, як дим.
Пісня зображує емоційну палітру переживань після розриву: від смутку і спогадів до відчаю та нездатності пробачити. Вона говорить про складний процес відпускання минулого і прийняття нової реальності, де доводиться знаходити сили жити далі, незважаючи на біль втрати.
Фінальні рядки пісні залишають нотку надії через сон, у якому лунає знайомий голос. Це може символізувати внутрішній голос героїні, який намагається знайти втіху в спогадах або ж її нерозірваний зв'язок з минулим, що продовжує її терзати навіть уві сні. Пісня завершується без вирішення, залишаючи відчуття невизначеності та продовження боротьби героїні зі своїми емоціями.