Пісня "Та уночі прийде у сон знайомий голос" виконавця Dima PROKOPOV занурює слухача в атмосферу осінньої ностальгії та втраченого кохання. Через метафору кави з краплями дощу, що символізує одночасно і затишок, і певну печаль, розкривається стан головної героїні. Вона відчуває гостру втрату світла і тепла в своєму житті, яке забрав із собою відхід коханої людини.
Героїня пісні замислюється про те, де знайти притулок від вітру осінніх змін, пригортаючись до улюбленого пальта, яке нагадує їй про теплі спогади минулого літа. Тепер, коли осінь прийшла, вона не чекає на квіти, як символ відновлення відносин або нових почуттів. Це пора розставань і невимовного смутку.
Пісня набуває ще більшої глибини, коли розповідається про спроби героїні зв'язатися з минулим, що вже неможливо повернути. Її спогади і бажання повернути минуле контрастують із реальністю, де кожен спільний момент уже неможливий і номер телефону став чужим. Особистий простір, який колись ділили разом, залишається лише місцем для сльоз і роздумів про невимовлене.
Завершальна частина пісні носить в собі образ надії чи, можливо, самообману: у сновидіннях до героїні приходить голос коханої людини, обіцяючи бути поруч. Це створює ілюзію присутності, хоча наявність лише у снах і є свідченням абсолютної відсутності. Пісня залишає слухача з роздумами про силу спогадів, здатних на мить відродити втрачене, навіть якщо лише уві сні. Поєднання меланхолійної мелодії з ліричним текстом робить цю композицію особливо вразливою та емоційно насиченою.