Пісня "У не прочитаних знай все що він міг написати" виконавця Dima PROKOPOV занурює слухача в атмосферу осінньої меланхолії, роздумів про втрачене кохання та невимовний смуток, який залишається після розставання. Автор описує картину, де головна героїня спостерігає за краплями дощу, що падають у її каву, символізуючи сльози та сум, який вона відчуває. Осінь у пісні стає метафорою закінчення яскравого періоду її життя – літа, яке вона асоціює з теплом і світлом відносин.
Згадки про улюблене пальто та спогади про літо нагадують про минуле, про час, коли все здавалося безмежним і щасливим. Проте цієї осені вона вже не чекає квітів від коханого, оскільки відносини закінчились. Пісня передає почуття втрати та спробу змиритися з реальністю, де він вже не є частиною її життя. "Їй не потрібні всього світу серця" вказує на глибоку прихильність до минулих почуттів, які не можна замінити нічим іншим.
Слова про те, що "все що казав не забудеш, та вже його не простиш" і "краплі дощу на екрані у не прочитаних знай все що він міг написати" відображають глибоку рану, залишену після розлуки. Вони підкреслюють, що деякі речі неможливо вибачити чи забути, а спогади про кохання залишаться в серці назавжди, навіть якщо зв'язок перерваний. Останні рядки про сон, де лунає знайомий голос, додають пісні відчуття ностальгії та бажання, щоб минуле могло повернутися, навіть якщо це можливо лише у снах. Таким чином, пісня стає рефлексією про кохання, втрату і спробу знайти силу жити далі, не зважаючи на біль від розставання.