Ця пісня глибоко занурюється в теми любові, втрати та особистої зміни. Вона розповідає про важливість близької людини у житті автора, порівнюючи її відсутність з відсутністю найнеобхідніших елементів природи, таких як сонце для сонячної системи або небо для птахів. Це підкреслює незамінну роль коханої особи в житті співака.
У другій частині пісні, автор обіцяє показати коханій людині все найкраще, що він має: від простих радощів, як цвітіння соняхів, до більш глибоких аспектів, таких як віра і світло, які він вважає опорою у своєму житті. Це підкреслює бажання поділитися найважливішим і найособистішим, що має автор, зі своєю другою половинкою.
Наостанок, пісня звертається до особистого досвіду автора, який говорить про періоди самотності та пошуків, які завершилися знайомством з коханою людиною. Це зустріч змінила його життя, заповнивши пустоту та надавши нового сенсу його існуванню. Цей мотив підкреслює цінність любовних стосунків та їх здатність перетворювати і виліковувати. Пісня закінчується на ноті благання не залишати співака, що підкреслює глибоку прихильність і страх втрати.