Пісня "Я вітер, зорі і жіноча стать" у виконанні ZLATA OGNEVICH — це захоплююча подорож глибинами пристрасті та самопожертви в ім'я кохання. Від першого рядка ми поринаємо у світ, де героїня готова пити отруту з уст коханого, підкреслюючи свою безмежну відданість та готовність спокутувати будь-яку провину. Це втілення ідеї, що істинне кохання не знає перешкод, готове прийняти всі випробування та біль заради об'єкта своєї пристрасті.
У наступних рядках вона розкривається як особистість, яка втрачає контроль над собою та своїми бажаннями, але при цьому знаходить силу відкрити "незламну фортецю" свого серця. Подібно до потоку, що ллється через засохлу землю, героїня стає символом життєдайної сили та змін, які кохання може принести в життя людини.
Пісня також зачіпає тему повного самозречення та поглинання ідентичності в об'єкті своєї любові, коли "віддаю я все тобі" стає мантрою, що символізує безмежну відданість та готовність зректися власного "я" заради коханої людини. Це не просто слова любові, а ознака того, що любити — означає бути готовим на самопожертву.
У фінальних рядках з'являється образ жінки, що є водою, вітром, зорями — втіленням природи та її нестримної сили. Вона складає зброю в обіймах коханого, символізуючи мир та здачу перед лицем всепоглинаючої пристрасті. Її глибини очей — це безодня, в яку можна загубитися, але з якої не можна втекти, що ще раз підкреслює тему невідворотності та всепоглинної сили кохання.