Ця пісня розповідає про незламну віру в любов, про силу почуттів, які здатні подолати будь-які перешкоди, навіть відстань і час. Лірична героїня висловлює непохитну впевненість у тому, що її коханий не може її не любити, незалежно від обставин. Вона готова чекати його, вірячи, що він повернеться, як символ вічної весни у їхніх відносинах.
У другій частині пісні висловлюється готовність боротися за своє щастя, не вірячи слівам про розлуку. Лірична героїня готова стати опорою і світлом для свого коханого, символічно вказуючи на готовність підняти руки як крила та летіти за ним за обрій. Вона бачить себе не тільки як джерело підтримки, але й як втілення надії, яка завжди буде чекати на нього, незважаючи на все.
Заклик до коханого "доторкнись, пригорни" є виразом бажання фізичної близькості та емоційного з'єднання. Це також символізує відлигу в їх відносинах, де тепло рук здатне розтопити білий сніг, який ліг не тільки на землю, але й на серця, символізуючи кінець холоду та початок нового етапу у їхньому житті разом. Пісня виражає віру в перетворення, відновлення почуттів і пришестя весни як метафори оновлення і надії.