Ця пісня є ліричним вираженням глибоких почуттів і надії на возз'єднання. Вона описує ситуацію, коли людина стикається з можливістю втрати коханої особи, але відмовляється прийняти цю думку, вірячи в безумовну любов і можливість знову бути разом. Лірична героїня стоїть перед обличчям скепсису з боку інших, які радять їй забути про коханого, оскільки він може більше не повернутися. Втім, вона переконана, що їхня любов зміцніла часом і відстанями, і він не може її не любити.
У другому абзаці пісні йдеться про непохитну віру героїні в те, що їхні долі знову переплетуться. Вона готова боротися за своє кохання, не дивлячись на всі перешкоди і скептицизм оточуючих. Вона порівнює себе з сонцем для коханої людини, символом світла та тепла в його житті, і вірить, що знову знайде шлях до його серця.
Пісня закінчується повторенням припеву, що стає своєрідним закликом до відновлення зв'язку та переживання нового початку разом. "Ми давно вже чекали весни" символізує очікування на кращі часи та бажання зігріти один одного теплом своїх рук, розтопивши білий сніг розлуки, який ліг на землю та в серця. Це гімн надії, любові, яка перемагає відстані та час, і віри в щасливе майбутнє разом.