Пісня "Я не кажу тобі Прощай" у виконанні Віталія Козловського розкриває глибокі емоції та почуття, що пов'язують двох людей. Через лірику виражається ідея непереможної прив'язаності та незламної віри у вічне кохання, незважаючи на всі життєві випробування та розлуки.
У перших рядках створюється контраст між повсякденними прощаннями з життєвими моментами та миттєвим поверненням до реальності, наголошуючи на цінності спільних моментів та спогадів. Метафора поділу світу на "до" та "після" зустрічі з коханою особою підкреслює вплив, який люди можуть мати один на одного, змінюючи життя до невпізнанності.
Основний рефрен пісні "Я не кажу тобі Прощай" слугує обіцянкою ніколи не покидати кохану особу, бути завжди поруч, незалежно від обставин. Це повідомлення про відданість та бажання долати разом усі життєві труднощі, підкріплене обіцянкою завжди знаходити шлях назад у обійми один одного.
Лірика також торкається теми емоційної підтримки та значення близької людини у житті. Згадується, що лише присутність коханої особи може зігріти та вилікувати "зливу за вікном", метафорично вказуючи на здатність любові перетворювати навіть найтемніші моменти на щось світле та тепле. Спогади про спільно пережиті моменти, що "зігрівають кожну мить", слугують якорем, що допомагає пережити відстань та розлуку.
В цілому, пісня є виразом безмежної віри у силу любові, яка здатна пережити будь-які випробування, зберігаючи зв'язок між двома серцями міцним та незламним. Ліричний герой пісні закликає до безумовної відданості та обіцяє вічну присутність у житті коханої людини, ніколи не кажучи "Прощай".