Пісня "Не сама" у виконанні Наталії Могилевської пронизана образами стійкості, надії та відваги. У тексті йдеться про заклик не здаватися перед обличчям труднощів, порівнюючи душу з вербою, яка гнучка та незламна. Верба символізує витривалість та здатність витримувати найсуворіші умови, зокрема, рости біля води, що може символізувати життєві негаразди.
Лірична героїня пісні висловлює готовність прийняти світ таким, яким він є, з усіма його викликами та бурями. Вона не втрачає оптимізму, маючи в серці "безліч нових надій", що світяться як "промінь золотий". Така стійкість до життєвих випробувань підкреслюється повторюваним мотивом "Не сама, ой не сама-мо, пірнаю у життя", де вона виражає відчуття єдності з навколишнім світом або з кимось особливим, хто робить її сильнішою та впевненішою у собі.
Заключна частина пісні розкриває тему подолання минулого, відкидання старих думок та звільнення від минулих обмежень. "Загубились позаду тіні старих думок, все минає як пісок" - ці рядки підкреслюють непостійність життя та необхідність рухатися вперед. Лірична героїня закликає до активності та відваги, готовності до нових викликів, символізованих "бойовим танком" та "стрибком над вогнем", що є виразом рішучості та бажання жити повноцінним життям, не боячись змін або випробувань.
Таким чином, пісня є гімном силі духу, впевненості у собі та вірі в краще майбутнє, незважаючи на всі перешкоди та виклики. Вона нагадує слухачам про значення оптимізму, любові та підтримки у житті, які допомагають пережити та перетворити будь-які труднощі на шляху до щастя та самореалізації.