Ця пісня переносить слухача в інтимний світ переживань автора, де він висловлює свою внутрішню боротьбу та роздуми про мінливість буття та пошуки себе. Співак розмірковує про сенс своїх прагнень і мрій, які, здається, втратили свою актуальність і значення у світі, що постійно змінюється. Використання олівця замість фарб символізує повернення до більш простих, але більш суттєвих способів самовираження.
Згадка про білборди, на яких більше не модно вішати рекламу недосяжних мрій, відображає розчарування у зовнішніх прагненнях та ілюзіях, що часто нав'язуються суспільством. Це підкреслює ідею про необхідність знаходити щастя та зміст у більш глибоких і особистих речах.
Повторювана строфа про те, що співак більше не може летіти, оскільки зламав крила, є метафорою особистої втрати та виснаження. Це вказує на моменти, коли людина відчуває себе обмеженою своїми обставинами або переживаннями, що перешкоджають їй досягти мрій чи змінити життя на краще.
В цілому, пісня є рефлексією на тему особистого зростання через біль та випробування, прийняття неминучості змін і знаходження внутрішньої сили, щоб продовжувати рух вперед, навіть коли здається, що всі шляхи закриті. Це заклик залишити позаду невдачі та вибрати шлях особистісного розвитку та самовираження.