Ця пісня виражає глибокі емоції і думки про любов, яка не потребує гучних заяв або показових жестів. Вона підкреслює цінність тихого, але глибокого почуття кохання, яке має місце у серці кожного. Ліричний герой звертається до свого коханого, наголошуючи на бажанні зберегти їхнє почуття далеко від очей інших, мовби ховаючи його під ковдрою, щоб лише вони могли його відчувати та розуміти.
У пісні згадується метафора зірки на небі, яка запалає, щоб нагадати про любов. Це символізує вічність і незмінність почуттів, які існують незалежно від обставин або думок інших. Любов описується як щось, що переважує слова і час, надаючи силу та значення відносинам.
Автор пісні підкреслює, що для справжнього кохання не потрібен шум або увага натовпу. Важливо лише відчуття присутності та зв'язку з коханою особою. Висловлюється думка, що кохання може бути тихим, але при цьому неймовірно глибоким і значущим. Це почуття стає притулком, місцем, де можна знайти спокій і відчути справжню близькість. Пісня закликає цінувати і берегти ту непомітну, але могутню силу, яка здатна перевершити будь-які перешкоди – силу тихого кохання.