У цій пісні YAKTAK говорить про глибоке значення родинних зв'язків, спогадів та втрати можливості спілкування з близькими. Він розповідає про батьків, що "живуть у наших очах", символізуючи, що їхні мрії та сподівання продовжують існувати в дітях. Виконавець закликає не зволікати з телефонними дзвінками до близьких, адже саме ці моменти зв'язку є дуже цінними.
Особливий акцент робиться на неможливість повернути минуле та цінування спільно проведеного часу. Спогади про спільні моменти, зазначені через метафору "старий фотоапарат", нагадують про теплі та близькі стосунки, які, на жаль, не можуть бути відновлені у своїй первісній повноті.
Крім того, пісня торкається теми вдячності до батьків за життєві уроки, особливо цінується наука батька не опускати руки перед труднощами. Це підкреслює ідею про неперервну присутність батьківських настанов у житті дитини, навіть коли безпосереднє спілкування вже неможливе.
Таким чином, пісня є виразом ностальгії, любові, вдячності та рефлексії про важливість сімейних зв'язків та передачі досвіду від покоління до покоління. Вона закликає цінувати кожен момент, проведений разом з близькими, та не забувати про тепло та підтримку, які вони нам надають.