У пісні "Це мій полон моя уява" виконавця PERSI розповідається про глибокі та метафоричні почуття кохання, які переживає головний герой. Він зображує своє прагнення знайти кохану, порівнюючи цей процес із зануренням у сон, де він невпинно рухається крізь простір і час, щоб бути з нею. Образи босоніж бігу та оазису у спекотній пустелі символізують глибоку спрагу та потребу в її присутності, що приносить прохолоду та полегшення.
Ліричний герой описує свою кохану через образи природи та елементів, які мінливі та важкопіймані, такі як крига, що тане, і тінь, що зникає. Вона стає для нього джерелом натхнення та емоційного піднесення, змушуючи його відчувати, ніби він літає поруч з нею. Ця взаємодія вказує на надзвичайну силу їхнього зв'язку, який перевищує фізичну близькість та переходить у духовну сферу.
Проте, кохання тут також зображено як подорож крізь пустелю, де головний герой марить про зустріч з коханою, що підкреслює ілюзорність та важкодоступність бажаного. Порівняння її очей з карамеллю та всі думки, що кружляють навколо неї, відображають глибину його зачарування та одержимість.
У кульмінаційній частині пісні кохання порівнюється з вогнем, що запалює серце героя, і тінню, що танцює на сонці, що ще раз підкреслює непередбачувану, але всеосяжну присутність коханої в його житті. Прагнення до коханої сприймається як нестримне та життєво важливе, подібно до сонця, що прагне до свого зеніту. Пісня в цілому є одою до кохання, яке стає полоном для уяви, але водночас є джерелом найглибших почуттів та емоцій.