Пісня OSTROVSKYI "Болію кожен день я від твоїх істерик" занурює нас у глибини складних відносин, де любов переплітається з болем і розчаруванням. Ліричний герой описує свою кохану як стихійне лихо, порівнюючи її з тайфуном, вулканом Мауна-Лоа та океаном проблем, який постійно тягне його на дно. Це вираження надзвичайної сили почуттів, що, з одного боку, палко та неконтрольовано приваблює, а з іншого — завдає болю та страждань.
Автор пісні використовує образи, що відображають конфлікт між нестримною пристрастю та розумінням токсичності відносин. Він неодноразово наголошує на тому, що його кохана вижила з нього всі соки, залишивши без мети та бажання продовжувати ці відносини. Згадування про істерики, які викликають у нього біль щоденно, підкреслює емоційну напругу, яка домінує у їхньому спілкуванні.
Заключний момент пісні — це визнання в тому, що незважаючи на всю біль та "стервозність" коханої, ліричний герой все одно не може її відпустити. Він продовжує "боліти" від її істерик, але паралельно з цим зізнається у любові. Це створює образ замкненого кола, з якого важко знайти вихід, попри всю токсичність та руйнівний вплив таких відносин на його життя. Пісня є виразом глибоких, хоча і болісних, емоцій, що характеризують людські стосунки на межі кохання та ненависті.