У цій пісні MAEVE роздумує про глибинні цінності людини та справжнє сприйняття світу, яке відрізняється від загальноприйнятих норм. Виконавиця відчуває себе інакшою, не з цього світу, оскільки не підкоряється зовнішнім критеріям вибору людини - не за красою та не за грошима. Вона вкладає свою любов та найцінніші почуття у щось, що не можна купити чи продати, щось, що перебуває поза матеріальним світом - в музиці, в клавішах. Це показує, що для неї справжнє значення мають не матеріальні речі, а внутрішній світ людини, її душа та щирість.
Пісня також торкається теми пам'яті та ностальгії. Виконавиця звертається до того, кого любила, кажучи, що в певні моменти, коли буде відчуватися брак щирості, коли душа шукатиме підтримки та вірності, ця людина згадає про неї. Це підкреслює важливість глибоких, душевних зв'язків, які залишаються в пам'яті навіть після розставання.
У фінальній частині пісні піднімається питання совісті та моральних цінностей. MAEVE критикує світ, в якому панують гроші та зовнішня краса, задаючи риторичне запитання про справжній сенс життя та цінності, які залишаються з нами до кінця. Це змушує задуматися про те, що в кінцевому підсумку важливо не те, скільки у нас було багатств чи успіхів, а те, як ми жили та які почуття зберегли в собі.