Пісня "По терену по степу…" виконавця Максима Бородіна занурює слухача у відчуття, які переживає молодий солдат, що йде на війну. Він прощається з рідними, обіймає матір та сестру, намагаючись заспокоїти їх і висловлює віру в своє повернення, кажучи батькові, що не помре.
У наступних рядках автор передає думки та почуття солдата, який уже знаходиться в зоні бойових дій. Відчуваються замисленість, стриманий подих, шепіт - все це створює атмосферу тривоги та очікування. Ліричний герой роздумує про шляхи, які йому потрібно знайти, але його думки перебиваються вибухами, які символізують реалії війни.
Частина пісні, де говориться про чайку, що летить до милого краю, можна трактувати як метафору надії та віри в повернення. Чайка, летючи над хвилями, символізує душу бійця, яка прагне до миру та гармонії в рідній домівці.
Останні рядки пісні говорять про непохитність духу і віру в перемогу. "Гой я гой яя" може символізувати заклик до боротьби або обрядову пісню, що підтримує моральний дух. Конопля, що цвіте на полі, та палаюча земля - це образи, які одночасно передають красу України та її страждання від війни. Фраза "Згине ворог або я" відображає готовність до крайнього жертвоприношення заради рідної землі. Заключні слова пісні "Лети, пташенько моя... Україна буде скрізь!" виражають непереможність духу українського народу і віру в перемогу та свободу своєї країни. Пісня є виразом любові до рідної землі, віри в перемогу та непохитності духу перед лицем випробувань.