Пісня "Розділила не одна зима" виконавця Самвел Адамян занурює слухача в атмосферу глибокого емоційного болю та відчаю, спричиненого втратою близької людини. Від самого початку автор ділиться своїми відчуттями самотності та болю, порівнюючи свій емоційний стан із зимою, яка символізує холод та віддаленість. Згадки про спільно проведений час, що немов дим, розвіявся, викликають в слухача відчуття ностальгії та невимовної туги.
У серцевині пісні звучить заклик залишитися хоча б на мить, що підкреслює безпорадність та відчай ліричного героя перед обличчям неминучої розлуки. Метафора тихого океану, в якому герой опиняється самотнім, наголошує на безмежній пустоті та відчутті ізоляції, яке поглинає його. Цей образ допомагає глибше відчути масштаб трагедії, що спіткала ліричного героя.
Завершальні рядки пісні, що повторюються, ніби ехом відлунюють в серцях слухачів, закликаючи до співчуття та розуміння глибини болю, що викликана втратою. Водночас, це своєрідне примирення з реальністю, де єдиний спосіб бути разом – це уві сні, підкреслює невимовну сумнівність та трагічність відчайдушного бажання зупинити час. "Розділила не одна зима" – це пісня про любов, біль втрати та нездатність прийняти реальність, де уже немає місця для спільних мрій та сподівань.