У цій пісні виконавець GROSU висловлює глибокі почуття суму та ностальгію за коханою людиною, з якою, схоже, вже не разом. Ліричний герой порівнює свій сум з природними явищами і станами, такими як взаємне притягання сонця і місяця або зміна сезонів, що підкреслює універсальність і глибину своїх відчуттів. Використання метафор як "Я - квітка, Ти - бджола" або "Я - рибка, Ти - вода" підсилює ідею нерозривного зв'язку між закоханими, який залишається навіть після їхнього розлучення.
В одному з куплетів розповідається про спробу написати повідомлення коханій людині, додати стікери з розбитим серцем, але в кінці вирішити це повідомлення не відправляти, що вказує на внутрішній конфлікт і коливання між бажанням відновити зв'язок і розумінням його марності чи неможливості.
Далі пісня торкається спогадів про спільно проведений час, як-от серпневі вечори під плащем, що додає нотки меланхолії та солодкої туги за минулим. Спогади про щасливі моменти разом контрастують із реальністю, в якій герой бачить фотографії своєї колишньої коханої з новими партнерами в соціальних мережах, що призводить до почуття болю та втрати.
Завершується пісня повторенням метафоричних висловів про сум і ностальгію, підкреслюючи безкінечність і глибину почуттів ліричного героя. В цілому, пісня є виразом складних емоцій, пов'язаних із розставанням і втратою близької людини, а також спробою змиритися з цією втратою, зберігаючи в серці світлі спогади.