Пісня виконавця GROSU розповідає про глибокі почуття та ностальгію, які виникають після розставання. Ліричний герой зізнається в сильній тугі за коханою особою, порівнюючи своє сум'яття з природними явищами та образами: сонцем, що сумує за місяцем, літом за весною, квіткою, що чекає на бджолу, і кішкою, що чекає на ласку руки. Ці порівняння підкреслюють вічну та незмінну природу його почуттів.
У пісні піднімається тема соціальних мереж як засобу збереження зв'язку з минулим. Ліричний герой має доступ до сторінок колишніх коханих у соціальних мережах, де вони діляться спільними щасливими моментами, що тільки посилює його відчуття втрати та смутку.
Пісня відображає внутрішній конфлікт та боротьбу з почуттям втрати, де спогади про минуле щастя стикаються з реальністю розлуки. Ліричний герой переживає цикл суму та спогадів, намагаючись знайти спосіб впоратися з емоційним болем.
Останні строфи пісні символічно підкреслюють нерозривний зв'язок між ліричними героями, представляючи їх як невід'ємні елементи природи (квітка та бджола, небо та земля, сонце та місяць). Це підкреслює, що, незважаючи на розлуку, почуття лишаються живими та важливими для ліричного героя. Пісня є вираженням глибокої любові, суму та надії на збереження відносин на емоційному рівні, незважаючи на фізичну відсутність.