Ця пісня розповідає про глибоке почуття суму, яке автор відчуває після розриву з коханою людиною. Використовуючи образні порівняння, такі як сонце, що сумує за луною, або квітка, яка потребує бджоли, пісня передає невимовну тугу за втраченою близькістю та спільними моментами. Ці образи наголошують на природньому зв'язку між двома закоханими, який був розірваний.
Автор детально описує спогади про спільно проведений час, як-от обійми під плащем у серпні, що нагадують про щасливі моменти разом. Проте, ця радість тепер лише в спогадах, а реальність наповнена болем від втрати. Відчай автора посилюється через стеження за життям колишнього коханого в соціальних мережах, де нові фотографії та моменти з іншими людьми лише підкреслюють власну самотність і втрату.
Серце автора, подібно до тикаючого годинника, розбите на шматки, а слово "любов" здається вже не про них, завершуючись трьома крапками, як символ незавершеності та невизначеності відносин. Пісня закінчується на ноті невгамовного суму та ностальгії, що лишає слухача з відчуттям співчуття до глибини переживань автора. Лірика пісні пронизлива та виразна, роблячи її емоційно резонансною для кожного, хто коли-небудь відчував втрату коханої людини.