Ця пісня від GROSU занурює нас у світ ностальгії та спогадів про минуле кохання, відчуття, які лишились глибоко в душі. Лірична героїня ділиться своїми відчуттями суму за коханою людиною, порівнюючи цей сум з поетичними образами природи - сонцем, що сумує за луною, літом, яке чекає на весну. Вона описує себе як квітку, що потребує бджоли, підкреслюючи свою потребу в близькості та взаємодії.
У пісні згадується момент, коли вони були разом і відчували себе відверто один з одним, як ніколи. Той поцілунок під дощем у серпні, який небо "зберегло у секреті", символізує унікальність і щирість їхніх відносин, які залишились в минулому, але все ще живі у спогадах героїні.
На жаль, реальність виявляється жорсткою, коли героїня бачить свого коханого з іншими в соціальних мережах, де вони виглядають щасливими разом. Це викликає у неї біль і роздуми про втрачене кохання, яке вона сподівалася зберегти. Використання сучасних термінів, таких як "дірект", "соц-мережі", надає пісні актуальності та глибини, підкреслюючи, як сучасні технології впливають на особисті відносини.
Пісня закінчується на легкій та мрійливій ноті з повторенням ліричних порівнянь, що нагадують нам про важливість пам'ятати та цінувати моменти щирості та любові, навіть якщо вони залишились лише у спогадах. Вона підкреслює, що попри всю біль розставання, спогади про кохання продовжують жити в наших серцях.