Пісня "Ми тоді були такі відверті" виконавця GROSU занурює слухача у глибоко емоційний світ, де ностальгія та смуток переплітаються зі спогадами про минуле кохання. Вона розповідає про біль втрати, про тугу за коханою людиною, з якою колись ділили щасливі моменти. Ліричний герой порівнює своє сумування за коханою з природними явищами, підкреслюючи глибину та природність своїх почуттів. Він відчуває себе невід'ємною частиною світу природи, де кожен елемент існує в гармонії та залежності від іншого.
Центральною темою твору є рефлексія про минуле та спроби змиритися з втратою. Автор згадує інтимні моменти, які вони ділили, особливо підкреслюючи відвертість та щирість своїх стосунків у минулому. Спогади про спільно проведений час, про обійми під дощем стають символом неповторності та цінності тих моментів, які вже не повернути.
Водночас, у пісні відчувається і певна роздратованість через те, що кохана людина продовжує своє життя, публікуючи спільні фотографії з новими партнерами у соціальних мережах. Це додає болю та відчуття втраченої зв'язку, а символічні згадки про "краплі" та "серце в уламках" говорять про неминучість розриву та спроби прийняти цю реальність.
Завершується пісня ліричними порівняннями, які висловлюють ідею єдності та природньої гармонії між коханими, що, на жаль, вже залишилися лише у спогадах. Вони виступають як втілення природних елементів – квітка і бджола, земля і небо, які не можуть існувати один без одного, підкреслюючи вічну тугу та сум, що залишаються в серці після розставання.