У цій пісні GROSU виражає глибоке почуття ностальгії та суму за коханою особою, з якою, схоже, вже не перебуває разом. Артист використовує багато метафор та порівнянь для передачі своїх емоцій, таких як "як сонце за луною" або "як літо за весною", щоб підкреслити природні, невідворотні почуття туги за кимось дуже близьким. Це почуття уособлюється у зв'язках з природою, де одне без іншого не може існувати в повній гармонії, що символізує глибоку зв'язок та залежність між коханими.
Пісня також торкається сучасних реалій спілкування через соціальні мережі, де спроби написати повідомлення або перегляд спільних фотографій стають способом боротьби з відчуттям втрати. Описується момент, коли автор майже надсилає повідомлення колишньому коханому, але в останню мить вирішує його видалити, що підкреслює невизначеність та сумніви, що супроводжують кінець стосунків.
Окрема увага приділяється моментам щастя, проведеного разом, що залишаються у пам'яті, незважаючи на біль розставання. "Під плащем у серпні", "кружляння в обіймах" та "поцілунок, що зберіг небо в секреті" - це спогади, які згадуються з теплотою, але й з болем про втрачене.
В кінцівці пісні повторюються мотиви зв'язку з природою, але вони виступають уже не тільки як вираз суму, а й як символ вічної зв'язаності між людьми, навіть коли вони фізично розділені. Звучить нотка надії на те, що емоційне зв'язок, подібно до природних циклів, здатне відроджуватися та зберігати свою силу незалежно від обставин.