Пісня "Був Донецьк і є своїм" у виконанні гурту "Тінь Сонця" відображає глибокі патріотичні почуття, виткані із болю, надії, і непохитної віри в єдність та свободу України. У перших рядках виразно чутно заклик до єднання усіх куточків країни - від Волині до Карпат, через річку Дніпро, символізуючи не лише географічну, але й духовну єдність народу. Лють, що "скипає над Дніпром", і "степ козацький", який "знає путь", уособлюють готовність захищати свою землю та ідентичність.
У наступних віршах підкреслюється незламність духу нації у відповідь на виклики сьогодення. "110-та", ймовірно, символізує один із підрозділів, який став метафорою нескореності українського народу, який вирушає у бій, зберігаючи "міць душі" у часи "тривожної імли". Ця частина пісні говорить про витримку та силу, що необхідні для подолання труднощів та збереження свободи.
Останній куплет розкриває тему втрати та сподівань, зокрема через згадку про Авдіївку та Донецьк, місця значних зіткнень і страждань у сучасній історії України. "Був Донецьк і є своїм" говорить про незмінну приналежність цих територій до України, незважаючи на тимчасову окупацію, та віру в повернення "зачекавшогося рідного Криму". Пісня є маніфестом непохитної віри в перемогу, єдність українського народу та їхнє невмируще прагнення до свободи і справедливості.