У пісні Христини Соловій "Чужі люди і їх драми" розкривається тема глибокого особистісного досвіду, емоційного відчуження та прагнення до зв'язку з рідною людиною - мамою. Авторка ніби звертається до своєї матері, обіцяючи колись розповісти їй про свої переживання та випробування, які вона відкладає "на потім". Таке звернення викликає відчуття віддаленості та водночас близькості між донькою та матір'ю, підкреслюючи складність та важливість їхнього зв'язку.
У пісні підкреслюється контраст між особистим світом героїні, сповненим внутрішніх боротьб та "чужими людьми і їх драмами", які відволікають її від справжніх емоцій і переживань. Цей мотив відображається у повторюваному бажанні "подзвонити мамі", що символізує потребу в підтримці та розумінні з боку найближчої людини. Незважаючи на внутрішні перепони та емоційні шрами, які ділять доньку та матір, співачка наголошує на тому, що саме цей зв'язок залишається непохитним та важливим у складні часи.
Останні рядки пісні відображають сподівання та передчуття майбутньої зустрічі, коли все, що накопичилося, буде розказано. Це виражає глибоке бажання поділитися своїми переживаннями, втішитися та знайти спільне розуміння у відносинах між донькою та матір'ю. "Чужі люди і їх драми" стають фоном для цього інтимного діалогу, підкреслюючи унікальність та непорушність сімейних зв'язків перед лицем зовнішнього світу.