У цій пісні виконавець MOROZOVA розповідає про надзвичайно сильні почуття кохання, які він переживає. Ліричний герой зазначає, що хоча дехто вважає любов сліпою, для нього вона є джерелом сили та зцілення. Висловлюється думка, що любов не є слабкістю, а навпаки, дарує неперевершену красу почуттів та відчуттів.
Головний мотив пісні — це безмежне, жертовне кохання, яке не знає меж і готове на все заради об'єкта своїх почуттів. Ліричний герой зізнається, що він не знає, як любити більше, і навіть у дощ, блукаючи містом, він відчуває потужний потяг до коханої особи. Любов у його серці порівнюється з птахом, що намагається вирватися на волю, що символізує силу та глибину його емоцій.
Завершується пісня повторенням головного посилу про те, що любов — це не щось, що можна контролювати чи робити навмисно. Це глибоке, щире почуття, що перевершує будь-які інші емоції та стає головним сенсом існування для ліричного героя. Це історія про те, як кохання стає дійсністю, що поглинає все інше, і про неможливість жити інакше, коли в серці живе таке потужне почуття.