Пісня "І поцілунки під дощем" виконавця Alexander Teslenko пронизана атмосферою глибокого сентиментального болю та ностальгії. У тексті пісні описуються моменти, коли виконавець згадує про минулі стосунки, які залишили в його серці невиліковний шрам. Під балконом, під чорним небом, що символізує безвихідь і смуток, він шепоче слова прощання, мабуть, до коханої, яка вже не повернеться.
Головний лейтмотив пісні — поцілунки під дощем, що стають метафорою неповторних, але минущих моментів щастя. Дощ символізує очищення, однак у цьому контексті він ще й нагадує про біль втрати. "Вона повністю змокла" і "змокріла футболка" підкреслюють інтенсивність і безпорадність моменту, коли емоції переповнюють, а реальність розмивається, як і все навколо під шаром дощу.
В тексті також йдеться про неможливість повернути минуле і про невідворотність змін, які приносить час. "Листя сипиться" і "чорне небо знову закриває путь" метафорично відображають циклічність природи та життя, де кожен кінець є початком чогось нового, хоча і не завжди бажаного.
Завершується пісня повторенням головної теми — спробою забути кохану через "поцілунки під дощем". Це акт відчаю і спроба знайти утіху, водночас підкреслюючи, що повне забуття неможливе. Серце виконавця "проткнуте ножем", що символізує глибоку душевну рану, яка не заживе навіть під лікувальними струменями дощу. Така історія переплетення любові, болю, спогадів і спроб рухатися вперед, незважаючи на втрати.