Ця пісня розповідає про глибокі емоційні переживання людини, яка намагається впоратися з втратою кохання. Автор пісні порівнює свої відчуття з отрутою, що пронизує серце, і описує стан глибокої печалі та розчарування від того, що любов виявилася не такою, як очікувалося. Центральний мотив пісні — усвідомлення, що кохання можливе, але не з цією конкретною людиною.
У тексті використовуються образи, які передають відчуття самотності та розбитості, наприклад, згадка про холодну матчу та попіл, який залишається після всього пережитого. Ці образи підсилюють відчуття порожнечі та втрати, що супроводжують розрив відносин.
Особлива увага приділяється почуттям розчарування та втраченої надії. Автор висловлює нерозуміння, чому, незважаючи на всю біль та страждання, вона все ще "тоне" в своїх почуттях до партнера. Пісня підкреслює іронію ситуації, коли попри всі негаразди та біль, що були завдані, серце все одно зберігає прив'язаність до людини, з якою не може бути разом.
На завершення, автор доходить висновку, що час лікує і що колишній партнер знайде когось нового, хто зможе повірити в його почуття та прийняти їх. Тим самим, пісня закінчується на ноті прийняття реальності та надії на краще майбутнє, попри всі випробування, через які довелося пройти.