Пісня відображає глибокий конфлікт між поколіннями та народами, наголошуючи на історичній ворожнечі та її впливі на сучасні стосунки. Вона починається зі слів про дідів, які колись воювали між собою, акцентуючи на тому, як минуле продовжує впливати на теперішніх сусідів. Автор підкреслює, що якби предки побачили, якими стали їхні нащадки, вони б не схвалили їхніх дій.
У наступних рядках йде різке засудження агресорів, використовуючи метафори очищення та покарання за їхні дії. Використання слів "викурим", "випалим", "виметем" тощо символізує бажання позбутися негативного впливу та поведінки, яка приносить шкоду і страждання.
Також пісня торкається теми пропаганди і маніпуляції, які спотворюють реальність війни та історії. Є вказівки на те, що людям нав'язують неправдиву інформацію про причини конфлікту, хто насправді володіє землею та хто на ній живе і працює. Це викликає заклик до критичного мислення та переосмислення прийнятих наративів.
Завершується пісня повторенням початкових рядків, що підкреслює безкінечний цикл конфлікту та необхідність його розриву для досягнення миру і порозуміння між поколіннями та народами. Це глибока рефлексія на тему війни, спадщини та взаємовідносин між людьми.