Ця пісня відображає глибоку історичну складність і болючість стосунків між двома народами, що були затягнуті у конфлікт. Вона починається зі слів про дідів, які воювали один проти одного, підкреслюючи тривалу історію ворожнечі та боротьби між сусідами. Але теперішнє покоління, представлене виконавцем, спостерігає за тим, як сусіди перетворюються на ворогів, не лише на словах, але й на ділі, зокрема через воєнні дії.
В пісні використовуються метафори та образи, що відображають бажання вистояти та перемогти у цій боротьбі, не зважаючи на те, якими засобами. Вислови типу "викуримо", "виметемо", "перемолотимо" та інші, використовуються для демонстрації рішучості в протистоянні агресії та неприйнятті ідеї, що ворог може залишитись непокараним або здобути перемогу.
Особливо важливим є відсікання будь-якої легітимності дій сусіда через рядки, які заперечують будь-які претензії на землю, вказуючи на те, що історичні та моральні права на неї належать тим, хто на ній жив і працював, а не тим, хто прийшов із зовнішньою агресією.
В кінці пісня повертається до початкового мотиву про дідів, що воювали, але з акцентом на те, що сучасне покоління має свій власний шлях та власну боротьбу за справедливість та мир. Це підкреслює ідею, що історичні конфлікти передаються з покоління в покоління, але кожне нове покоління має шанс вирішити їх по-своєму, зміцнюючи свою ідентичність і відстоюючи свої права.