Пісня Сергія Лазановського "І згадаєм те життя де під мирним синім небом" відображає теплі, ніжні відчуття та спогади, які пов'язують двох братів. У віршах пісні відчувається глибока емоційна зв'язок між ними, незважаючи на фізичну відстань, що їх розділяє. Спогади про дитинство, гри біля дому, таємниці дитячих пригод створюють відчуття безтурботності та щирості відносин.
Ліричний герой звертається до свого брата, згадуючи безтурботні моменти їхнього спільного дитинства, час, коли вони разом грались і виростали під мирним небом. Ці спогади стають символом незмінної братерської підтримки та вірності, яка не в'яне з часом.
Пісня підкреслює, що хоча життя розкидало їх по різних шляхах, емоційна близькість і взаєморозуміння між братами залишаються незмінними. Вони завжди можуть розраховувати один на одного у важкі часи, а їхнє братерство є вічною цінністю. Спільні спогади та взаємопідтримка у пісні символізують нерозривний зв'язок, який переживає будь-які випробування долі.
Заклик іти пліч-о-пліч, долаючи життєві негаразди, висловлює глибоку повагу та честь бути поруч з братом у цьому подорожі, якою є життя. Це не просто вираження любові між родичами, а вшанування їх спільного шляху та визнання важливості міцних сімейних зв'язків. Пісня стає гімном вічних цінностей — любові, підтримки та відданості між близькими людьми.