Пісня "А ті свої диванні лежні" виконавця SKOF відображає конфлікт між суспільством та медіа, освітлює проблеми критики, тролінгу та несправедливості в інформаційному просторі. Виконавець зображує себе та своїх слухачів як об’єкти необґрунтованої критики з боку ЗМІ та хейтерів, що називають його різними образливими іменами та звинувачують у плагіаті. Така поведінка ставиться в контраст із серйозністю воєнних дій, де люди на фронті зазнають справжніх випробувань.
Автор також звертає увагу на фальшивість і поверховість деяких інтернет-коментаторів та ЗМІ, які вдаються до булінгу та поширення неправдивих історій. Пісня критикує тих, хто бездіяльно сидить вдома, але водночас намагається впливати на суспільні процеси через інтернет, не розуміючи серйозності реальних подій та боротьби.
Наприкінці, SKOF піднімає тему підтримки солдатів на фронті, згадуючи, що його пісні слухають та цінують у зоні бойових дій, що додає моральної сили бійцям. Це підкреслює важливість музики та мистецтва в часи кризи, а також вказує на зв’язок між виконавцем і його аудиторією, яка перебуває в екстремальних умовах.
Таким чином, пісня є виразом роздумів про вплив слова та інформації в сучасному світі, де війна і соціальні мережі переплітаються, створюючи нові виклики та проблеми перед особистістю і суспільством. Вона закликає до більшої свідомості та відповідальності в комунікації, а також до підтримки тих, хто захищає країну на фронті.