Пісня SKOF, "На нас хоч і сам не білий ви так харились на ту панаму", розповідає про суперечливе ставлення суспільства та ЗМІ до мистецтва і виконавців, особливо в контексті сучасних реалій і викликів. В тексті відчутна тема конфлікту між громадськістю та артистами, де "пси" і "тролі" символізують агресивних критиків і хейтерів, які "накинулись" на виконавця, засіваючи негатив в інформаційному просторі. Використання образів "ветеринари" та "кістка в горлі" підкреслює заздрість та ненависть, які стали причиною агресії.
Автор звертає увагу на проблему війни і її вплив на людей, наголошуючи на єдності з слухачем ("Ми ж з тобою в одному домі"), але водночас вказує на розбіжності у сприйнятті та оцінці дій інших. Згадка про "синьо-жовтий колір" і "дівчину, яку Псюк прирівняв до волі" символізує національну гордість та свободу, водночас критикуючи несправедливу критику та образи на адресу інших.
Пісня також розкриває тему гіпокритичності ЗМІ та їх ролі у формуванні громадської думки, яка часто базується на неправдивій інформації та сенсаціях. Виконавець висловлює своє невдоволення тим, як ЗМІ маніпулюють фактами, створюючи неправдивий образ артистів.
Важливим елементом тексту є висвітлення розбіжності між військовими, які захищають країну, і тими, хто критикує з безпеки свого дому. Автор зазначає про репарації, які "вибивають" на фронті, контрастуючи це з бездіяльністю та пустопорожніми обговореннями хейтерів. Заклик до єдності та взаємопідтримки проходить через весь текст, нагадуючи про важливість зосередження на справжніх цінностях і проблемах, а не на порожній критиці та скандалах.