Пісня YARMAK "З підземних шахт невпинно лізуть біси" виражає глибоку метафору боротьби, духовного виживання та непокори. Автор починає з опису світу, сповненого краси та мистецтва, але одразу контрастує цю картину з зображенням агресії та зла, що втілюється в "ті, хто радіють запускаючи Шахед в дитячу кімнату". Це може символізувати безглуздість війн та конфліктів, які зачіпають найневинніших.
Далі, через образи "отримавши тіло, найвеличніше витвір" та "воно тягне радянське весло", автор розкриває ідею про життєві випробування та внутрішні боротьби. Вказівка на "радянське весло" може символізувати історичну спадщину та боротьбу із старими ідеологіями, які ще впливають на сучасність.
Слова "ми нові інженери буття" підкреслюють ідею відповідальності за створення нового світу, що вимагає змін та переосмислення існуючих цінностей. Автор закликає не бути байдужими до загроз, що нависають над людством, а стати активними учасниками змін.
Опис боротьби за своє місце у світі, "Світ дає переконаним взяти своє", і відданість справі, "ми в лавах з мечем", вказують на необхідність активної позиції та відстоювання своїх переконань. Зображення боротьби і виживання в умовах "підземних шахт" та "ми стрижні, що світу дають вічнопотужний поштовх" відображає ідею про непереможність духу та віру в краще майбутнє, незважаючи на всі виклики.
У кінцівці, образ "Землі... тілами кращих ми зшиваєм тріщину" наголошує на жертовності та величі боротьби за збереження ідентичності, миру та гармонії в світі, де конфлікти та агресія намагаються розірвати тканину суспільства. Пісня є закликом до одинання, мужності та відповідальності перед обличчям викликів сучасності.