У цій пісні Ірина Білик обігрує образи снігу і зими, щоб передати глибокі емоції розлуки і втрати. Вона використовує сніг як метафору, що означає невідворотність розставання та забування слідів минулого. "Сніг жорстоким бува", "Замітає твої сліди" - ці рядки вказують на те, як спогади про любов повільно стираються, залишаючи лише "білий дим" невизначеності і пустоти.
Виконавиця звертається до свого внутрішнього світу, де вона "танцює, як уві сні", намагаючись знайти силу і незалежність в самотності, незважаючи на біль від усвідомлення, що "останній крок назустріч" вже не потрібен. Цей образ підкреслює рішучість відпустити минуле і прийняти нову реальність самотності.
У рефрені пісні звучить заклик до коханої людини, яка вирішила піти: "Якщо хочеш іти - іди". Це вираження прийняття втрати, а також прохання залишити хоча б маленький знак пам'яті - "поцілунок холодний свій". Такий символізм підкреслює внутрішню суперечливість між бажанням зберегти зв'язок з минулим і необхідністю рухатись вперед.
Загалом, пісня відображає глибоку емоційну боротьбу з втратою, самотністю та процесом відпускання. Ірина Білик використовує образи природи, зокрема снігу та зими, щоб створити атмосферу холодної віддаленості, яка одночасно є простором для особистісного зростання і самовизначення. Пісня залишається відкритою для інтерпретацій, надаючи слухачам можливість знайти в ній власні емоційні відгуки.