Пісня "Де ти, де ти, де ти, де ти моє дитинство" виконавця Wellboy виражає глибоку ностальгію за безтурботністю дитячих років та роздуми про втрачену невинність. Лірика занурює слухача у роздуми про швидкоплинність часу, коли дитинство, сповнене простих радощів і нескінченної свободи, відступає перед дорослим життям з його викликами та відповідальністю. Образи "будинки-коробки", "вітер як душа", і "тіло наче пил" символізують трансформацію особистості, що прагне знайти втрачене дитинство серед реалій сучасного життя.
Фрази про качелі, що "качались", та весь світ, що качається разом з ними, відображають безперервний рух часу та нездатність зупинити його. "Де ти, де ти, де ти моє дитинство" - це не просто питання про місцезнаходження втраченого часу, а скоріше риторичне звертання до втраченої безпечності та щирості, що асоціюються з дитячим віком. Використання образів природи, як-от "тополі, березові бруньки", підсилює відчуття плинності часу та віддалення від коріння і початків.
В цілому, пісня є рефлексією про втрату і пошук, про внутрішню пустку, яка виникає через втрату зв'язку з дитинством, та про спроби знайти цей зв'язок в реальності, яка назавжди змінилась. Це історія про спроби досягнути недосяжного, про пошуки сенсу у світі, де прості істини дитинства видаються найбільшою цінністю.