Пісня "Як тремтить моя душа" у виконанні Самвела Адамяна занурює слухача в глибокі відчуття і переживання, що виникають через розставання з коханою особою. Вона розповідає про тугу, біль втрати та надію на возз'єднання. Ліричний герой не може змиритися з думкою, що вони тепер не разом, і це викликає у нього глибокий душевний тремтіння.
У перших рядках відчувається сильна емоційна зв'язок між героєм та його коханою, яку він, здається, втратив проти волі. Він звертається до свого серця, яке "знає", хто він без своєї коханої, підкреслюючи, що їхня розлука залишила великий порожнечу в його житті.
Далі йдеться про нічні моменти, що вони проводили разом, які були вільні від будь-яких обмежень ("ніч без табу"). Ці спогади наповнені любов'ю та ніжністю, які вони ділили, коли були разом. Ліричний герой висловлює свою безмежну любов та готовність не відпускати кохану, навіть у своїх мріях чи спогадах.
У подальших віршах з'являється мотив надії на возз'єднання, коли вони знову будуть разом, як зорі на небі – віддалені, але в той же час близькі. Це підсилюється повторенням звернень "З тобою будемо знов у двох", що символізує бажання відновити їхні відносини та повернути втрачене щастя.
Пісня закінчується оптимістичним акцентом, підкріплюючи ідею, що кохання може подолати будь-які перешкоди, і навіть після розставання є шанс на новий початок і щасливе майбутнє разом. Це висловлює віру в те, що кохання та спільні моменти, проведені разом, здатні зцілити та відновити зв'язок, втрачений через обставини. Любов тут представлена як найвища цінність, що здатна перетворити життя і принести справжнє щастя.