Ця пісня відображає глибокі емоційні переживання автора, які виникають на тлі втрати близької людини. Він описує свою внутрішню боротьбу, коли змушений відпускати кохану, хоча його серце кричить про протилежне. Слова пісні передають біль від усвідомлення того, що вони більше не разом, і запитання, за чиїм наказом вони мусять жити окремо.
У приспівах пісні лунає надія на те, що заборонені, "без табу" ночі, коли вони можуть бути разом і відверто висловлювати свої почуття, ще можливі. Ці рядки виражають глибоку прив'язаність і бажання не відпускати кохану, незважаючи на обставини.
Далі пісня розкриває метафору двох зорей, що символізує відносини героїв: вони як зорі на небі - водночас далекі та близькі, здатні переживати як чисту, невинну любов, так і пристрасть, що спалахує між ними немов вогонь. Так автор відчуває зв'язок з коханою, вона стає його єдиним світлом, з яким він хоче ділити кожну мить.
Заключні рядки пісні - це мрія про повторення спільних моментів, віра у можливість знову бути разом. Це висловлювання сподівань на майбутнє, де вони зможуть переживати "ночі без табу", втілюючи в реальність свої найзаповітніші бажання. Пісня завершується оптимістично, залишаючи місце для надії на щасливе возз'єднання.