Пісня "Ми немов на небі зорі" у виконанні Самвела Адамяна відображає глибокі емоції та переживання, які виникають у відносинах між двома закоханими. Ліричний герой звертається до своєї коханої, виражаючи біль від розлуки та невимовну тугу за спільними моментами. Він не розуміє, за чиїм наказом вони мусять бути розлучені, відчуваючи глибоке внутрішнє потрясіння та замішання.
У пісні відчувається контраст між відчаєм відокремленості та надією на возз'єднання. Згадування ночей "без табу", коли вони можуть відверто виразити свої почуття один одному, символізує глибину їхнього емоційного зв'язку. Любов описується як щось, що наповнює серце і робить життя значущим, підкреслюючи її важливість для їхнього існування.
Опис зоряного неба та порівняння себе з зорями, які водночас далекі та близькі, символізує їхнє бажання бути разом попри всі перешкоди. Вони як ангели, які існують у світлі своєї любові та цнотливості, що надає їм сили вистояти перед випробуваннями. Мотив вогню, в якому вони разом палають, підкреслює силу та пристрасть їхніх почуттів, що здатна подолати будь-які перепони.
Завершення пісні налаштовує на оптимістичний лад, обіцяючи возз'єднання та спільне майбутнє. Ліричний герой висловлює впевненість, що вони знову будуть разом, відновлюючи свою любов і зв'язок, який зробить їх непереможними перед обличчям будь-яких викликів. Це вираження надії та віри в силу своєї любові, яка веде їх через темряву до світла.