Пісня "Дурмань" Олі Цибульської розкриває історію складних і заплутаних відносин, в яких любов переплітається з ревнощами, бажанням бути єдиною для коханої людини і страхом втрати. Лірична героїня порівнює свої почуття та емоції з різними природними елементами, надаючи пісні особливої глибини та багатогранності.
У перших рядках ми відчуваємо інтенсивність і пристрасть у відносинах через метафори сонця та троянди, що символізують гарячі поцілунки та болючі слова. "Дурмань словами, немов лаванда" говорить про здатність коханої людини чарівно впливати на героїню, заспокоюючи і одночасно збуджуючи її почуття, як аромат лаванди.
Приспів з вигуками "Ай-яй" підкреслює спонтанність і емоційну відкритість героїні, її готовність до любові та заклик не уникати почуттів, що виникають між ними. Це вираження її бажання зберегти кохання, незважаючи на можливі труднощі та випробування.
У наступних рядках відчувається контраст між ідеальним світом почуттів ("мій рай") і реальністю відносин, де присутній третій, зайвий елемент. Героїня порівнює себе з ранком, що швидко "згорає", коли її коханий з кимось іншим, висловлюючи свою вразливість і непостійність емоційного стану.
Пісня закінчується на пристрасному заклику героїні бути разом, протистояти зовнішнім обставинам та підкреслює її готовність боротися за своє кохання, навіть якщо це означає конфлікт із "іншою", яка "плаче, як сарабанда". Це виявляє її силу, відвагу та відданість почуттям, які вона вважає справжніми і всепоглинаючими.