Probass &Amp; Hardi, VovazilvovaЯкшо Ти Не Хочеш Щоб Були Лівими

У цій пісні висловлюється сильний дух нескореності та вічності людської істоти. Виконавці наголошують на непереможності духу, використовуючи повторюваний мотив "Не помрем... Ми ніколи не помрем", що символізує вічне існування, незважаючи на труднощі чи перешкоди. Цей рефрен стає мантрою, що нагадує про внутрішню силу та безсмертя духу людини.

Друга частина тексту розвиває ідею гармонії з природою та всесвітом. Ліричний герой описує себе як храм для Духу, що є уособленням єдності з природою - він є очима, вухами, руками, і ротом цього Духу. Описуючи себе як плодоносний сад, яблука і виноград, зелену траву і живильний водоспад, автор підкреслює свою важливу роль у природному циклі та зв'язок з природою.

Заключна частина підсилює ідею природної мудрості та сили, яка приходить зі щирості та справжності. Посилання на воду в Чорному морі як на сестру та дух Карпат як на брата символізує глибокий зв'язок з рідною землею та її елементами. Ліричний герой заявляє, що він є всюди, що підкреслює ідею універсальності його існування та вічної присутності в усьому.

В цілому, пісня є гімном життєвої сили, єдності з природою, і віри в безсмертя духу, який перевищує матеріальне існування. Це вираження глибокої любові до життя та непереможної волі до існування, незалежно від обставин.